ISO 22000

Cистеми управління безпечністю харчових продуктів застосовують практично в усьому світі як надійний захист споживачів від небезпек, які можуть супроводжувати харчову продукцію. В Україні застосування систем ХАССП (НАССР – Hazard Analysis and Critical Control Points) є обов’язковим для всіх підприємств, які займаються виробництвом або введенням  в обіг харчових продуктів.

Наводимо витяг з Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»:

« Стаття 20. Обов’язки операторів ринку
2. Оператори ринку зобов’язані:
1) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу;
2) розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів;…»

 Концепцію «Аналізування небезпечних чинників і критичні точки керування» (у латинській абревіатурі – НАССР “Hazard Analysis and Critical Control Point”) і настанови щодо її застосування викладено в стандарті Комісії Кодекс Аліментаріус CAC/RCP 1–1969 (Rev. 4–2003) «Рекомендований міжнародний звід правил гігієни харчових продуктів»  (Комісію Кодекс Аліментаріус було створено у 60-і роки минулого століття з ініціативи Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН (FAO) і Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ),  наразі вона є найважливішим міжнародним інформаційним центром, який розробляє стандарти харчової безпеки  –  http://www.fao.org/fao-who-codexalimentarius). Концепцію НАССР  покладено в основу стандартів на системи управління безпечністю харчових продуктів.

    Наказами ДП «УкрНДНЦ» (що виконує функції Національного органу по стандартизації) від 14 грудня 2020 р. №440, №441 та від 21 грудня 2020 р. №477 прийнято такі національні стандарти, гармонізовані з міжнародними стандартами, з наданням чинності.

      з 01 серпня 2021 року:
– ДСТУ ISO/TS 22002-1:2019 (ISO/TS 22002-1:2009, IDT) «Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 1. Виробництво харчових продуктів»,
– ДСТУ ISO/TS 22002-2:2019 (ISO/TS 22002-2:2013, IDT) «Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 2. Громадське харчування»,
– ДСТУ ISO/TS 22002-3:2019 (ISO/TS 22002-3:2011, IDT) «Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 3. Сільське господарство»,
– ДСТУ ISO/TS 22002-4:2019 (ISO/TS 22002-4:2013, IDT) «Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 4. Виробництво паковання для харчових продуктів»,
– ДСТУ ISO/TS 22002-5:2020 (ISO/TS 22002-5:2019, IDT) «Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 5. Транспортування та зберігання»,
– ДСТУ ISO/TS 22002-6:2019 (ISO/TS 22002-6:2016, IDT) «Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 6. Виробництво кормів і харчових продуктів для тварин», з 01 вересня 2021 року
– ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT) «Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюзі»,
– ДСТУ ISO/TS 22003:2019 (ISO/TS 22003:2013, IDT) «Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до органів, які здійснюють аудит і сертифікацію систем керування безпечністю харчових продуктів».

ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» виконує функції секретаріату ТК 191 «Системи управління безпечністю харчових продуктів, є розробником національних стандартів ДСТУ ISO 22000:2019 та ДСТУ ISO/TS 22003:2019.

Орган сертифікації систем управління
ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» має акредитацію НААУ у сфері сертифікації систем управління безпечністю харчових продуктів на відповідність ISO 22000:2018 у категоріях С (виробництво харчових продуктів), D (виробництво кормів для тварин), Е (громадське харчування), К (виробництво (біо) хімікатів), F (розповсюдження).

Сертифікацію системи управління безпечністю харчових продуктів підприємства здійснюють на добровільній основі, з метою демонстрації її відповідності нормативним вимогам, гарантування безпечності продукції та підвищення довіри з боку замовників, споживачів та органів контролю (див. розділ «Порядок сертифікації та подання заявки»).