ISO 14001

Навколишнє середовище впливає на багато аспектів нашої повсякденного життя: щоб зберегти здоров’я, ми повинні дихати чистим повітрям, пити чисту воду, уникати забруднення шкідливими відходами, не підлягати впливу надмірного шуму чи вібрації. Й в той же час діяльність самої людини часто завдає відчутну й, порою, незворотну шкоду довкіллю – повітрю, воді, ґрунту, флорі, фауні, природним ресурсам і в кінцевому результаті самої людині, як невід’ємній частині навколишнього середовища.

На протязі останніх двох десятиріч відбулися значні зміни в менталітеті та відношенні суспільства до довкілля. Результатом зусиль світового суспільства відносно запобігання і контролю забрудненню навколишнього середовища, впровадження природоохоронних заходів, використання екологічно чистих технологій стало прийняття у 1992 році на конференції ООН в Ріо-де-Жанейро Декларації щодо навколишнього середовища. В 1993 році Міжнародна організація зі стандартизації ISO створила технічний комітет ТК 207 «Управління навколишнім середовищем», задачею якого стало розроблення системи стандартів для управління навколишнім середовищем. Важливим результатом діяльності ТК 207 стало прийняття в 1996 році п’яти стандартів ISO серії 14000, що містили склад та опис елементів системи управління навколишнім середовищем, настанови з їх застосування, а також настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Міжнародною організацією зі стандартизації ISO було здійснено вже 2 перегляди стандартів серії ISO 14000: у 2004 та 2015 роках, у 2021 році заверешено плановий перегляд стандарту, його дію було підтверджено на наступні 5 років.

В Україні згідно з наказом Національного органу по стандартизації № 221 від 31.12.2015 з 01.07.2016 діє ДСТУ ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування» (ISO 14001:2015, IDT).

Крім стандарту ISO 14001, ISO розробила цілу серію стандартів на системи екологічного керування, багато з яких прийняті в Україні, як ідентичні національні стандарти (ДСТУ). Ці стандарти рекомендовано використовувати в якості допомоги під час впровадження та поліпшення системи екологічного керування та демонстрації її відповідності зацікавленим сторонам.

Впроваджуючи систему екологічного управління, кожна організація повинна визначити законодавчі та інші регламентувальні вимоги стосовно навколишнього середовища, які вона зобов’язана виконати, та які застосовні до екологічних аспектів її діяльності, продукції чи послуг. Відповідність організації законодавчим і нормативним актам є одним з важливіших критеріїв аудиту під час сертифікації системи екологічного керування.

 Система екологічного керування є інструментом, який дає можливість організації:

  • визначити екологічні аспекти її діяльності, продукції чи послуг;
  • оцінити їх вплив на довкілля;
  • розробити та впровадити дії з запобігання забрудненню;
  • встановити контроль за впливом та застосовувати коригувальні заходи;
  • визначити застосовні екологічні законодавчі та нормативні вимоги;
  • забезпечити діяльність у відповідності до екологічного законодавства України;
  • визначати та досягати екологічних цілей;
  • поліпшувати екологічні характеристики;
  • збалансувати та інтегрувати економічні та екологічні інтереси;
  • своєчасно адаптуватися до умов, що постійно змінюються.

 До потенційних вигод, пов’язаних з впровадженням ефективної системи екологічного керування, відносяться:

  • поліпшення репутації організації в очах громадськості, органів державної влади, інвесторів;
  • поліпшення взаємодії з постачальниками й споживачами;
  • укладання договорів страхування з прийнятними внесками;
  • отримання права на пільгове оподаткування;
  • вдосконалення управління витратами;
  • зменшення кількості інцидентів, що призводять до юридичної відповідальності;
  • заощадження сировини, матеріалів та енергії.